Заповідне урочище Лебедин входить до складу національного парку «Гуцульщина» і відноситься до Шешорського природоохоронному науково-дослідному його відділенню. Неповторна природа заповідника відбилася в найрізноманітніших формах ландшафту – тут можна побачити гори, рівнини, луки, ліси, болота і озеро – найвідоміший скарб усього парку.
Озеро Лебедин оточене таємничим ореолом легенд і переказів, однак мальовнича картина, яка відкривається всім його гостям, вже сама по собі створює незабутні враження. Велике водне дзеркало, закутане зеленню рослин і чагарників, ніби ховаючись, причаїлося серед старовинного букового лісу на висоті 650 метрів над рівнем моря. Озеро має овально-округлу форму і досить великі розміри – приблизно 100 на 200 метрів, а глибина його сягає 28 метрів. Місцеві жителі споконвіку вірили, що у нього немає дна, і в озері живуть містичні істоти.
Ця легенда – лише одна з багатьох. Перебуваючи біля берегів озера в оточенні стародавнього букового лісу, з усіх боків обступили водну гладь, можна зрозуміти, чому з ним пов’язані народні перекази – це місце ніби оповите якийсь серпанком романтичності, загадкою, яку, напевно, нікому не під силу розгадати. Тут відчувається особлива атмосфера, проте не тільки озером славиться заповідник. В урочищі Лебедин, крім озера, можна побачити великі і маленькі болота, а також безліч інших неповторних природних картин.
Флора і фауна цих місць дуже багата і різноманітна. Неподалік від озера ростуть такі рідкісні види рослин як весняний первоцвіт, вовча ягода, букова папороть, гірська арніка, лікарська беладона, шафран Гейфеля та інші рослини, багаті різнотрав’ям і тутешні луки, всього ж рідкісних рослин в урочищі налічується 16 видів, 9 з яких занесені до Червоної Книги. Тваринний світ цієї пам’ятки України представлений карпатським оленем, косулею, кабаном, саламандрою та іншими тваринами.
